Портфолио

Сьогодні без іронії можна говорити , що інфографіка впевнено виокремлюється у самостійний напрямок журналістики. Це не тільки один зі способів організувати великі об’єми інформації, для цього достатньо статистики. Інфографіка показує причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами, процесами, позначає тенденції, і при цьому охоплює найрізноманітніші сфери життя. Правильно прочитана інформація у формі інфографіки може стати незамінним інструментарієм економічної, ринкової аналітики, політологічної та супільно-політичної складової життя. З розвитком технологій потреба в якісному і швидкому , максимально точному інформуванні, зрозуміло, зростає. Аби створити якісну інфографіку голого фактажу не вистачить. Журналістові чи дизайнеру необхідно вникати у саму суть проблематики, мислити концепціями і обов’язково використовуати уяву. Тоді це може стати мистецтвом. Понад те, кропітка робота над графікою, є нічим не гірша за серйозне розслідування чи аналітичний матеріал. В такому контексті приємно чути, що у нас активно відкривають школи, студії інфографіки, а прогресивні медіа поспішають наймати для цієї роботи професійних дизайнерів. З іншого Боку, високий інтерес до інфографіки ризикує перетворенням її на мейнстрім, ширпотреб, а в такому випадку спекуляцій не уникнути. Кожний менш-більш акуратний ексель-графік поспішають називати інфографікою, коли це не більше ніж одна із форм ілюстрації, і аж ніяк не мистецтво.

В 2012-13 роках інфографіки в наших змі (особливо в онлайнових), стало значно більше. Думаю, що візуалізація даних - що в світі вже роки два як стала мейнстрімом, поступово стає такою і у нас. Однак революційного явища (чи в плані видатних окремих візуалізацій, чи в плані постійної і систематичної роботи над візуалізацією даних, чи в плані винятково вдалого стилю) в українських професійних мас-медія в минулому році не відбулося. Взагалі, на мою думку, у нас значно більше успіхів у журналістиці даних в досягнули не великі медія, а маленькі видання або організації - можливо тому, що вони більш гнучкіші.

Візуалізація інформації - це сьогодні зі статусом: "обов'язково". А якісна та зрозуміла візуаліація - це те, що робить багато речей простими та цікавими. Людям простіше бачити, аніж читати: вже навіть Instagram стає популярнішим, ніж Facebook. Тим більше, в ЗМІ - інфографіка має стати найбільш популярним жанром. Зараз головне - вступити цей тренд і зрозуміти всі тонкощі. На жаль, сьогодні, є багато сміття в дизайні як зі сторони дизайнерів, так і за ініціативи замовників. На лекції Дзвенислави Новаківської - стає одразу зрозуміло: що стане якісним продуктом, що є якісним продуктом і як уникнути помилок.

Декілька років тому, моє перше знайомство з медіа інфографікою було настільки вражаючим, що я моментально почала працювати над припасуванням цього інструменту для бізнесу. Але мій ентузіазм був дещо приглушеним колегами, знайомим і клієнтами, більшість з яких вважали цю тему «Халіфом на час» в бізнес-комунікаціях. Сьогодні ж тема стала настільки трендовою, що набула попсовості в усіх «найкращих» проявах, коли «інфографіки» створюють задля красивого слівця в заголовку, красивої «картинки на продаж» чи просто задля слідування моді. І якщо медіа ринок все ж вимагає підтримки певних стандартів в балансі інформація-дизайн (особливо, що стосується журналістських розслідувань), то бізнес ніяких особливих правил в цьому сенсі не ставить. Етичний підхід до візуалізації даних дає змогу пізнати просту істину – інфографіка створює поле для інсайтів і дає як вам, так і вашим клієнтам змогу міняти світобачення. Якщо ж до роботи з інформацією ставитись лише як до процесу знаходження емоційної картинки, то і дані служитимуть лише декоративним доповненням до ілюстрації. Розпочаті мною відкриті практикуми власне і націлені показати різноманітність інструменти візуалізації, які кожен зможе використовувати для аналізу, систематизації і демонстрації даних. А ця візуальна шпаргалка – рекомендовані книжки для прочитання від моїх колег, які професійно займаються презентаціями і візуалізаціями.